Паспорт ПНО

Потенційно небезпечний об'єкт

Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – це об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.
Паспортизація ПНО – це процедура підготовки і представлення паспорта ПНО відповідно до вимог положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС. Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків ПНО, затверджених комісіями із питань ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО. Паспорт потенційно небезпечного об’єкта – документ встановленої форми, який містить структуровані дані про окремий ПНО.

Переоформлення паспорта ПНО має відбуватися кожні 5 років.

У разі виявлення змін у стані ПНО порівняно з даними паспорта, територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ зобов’язують адміністрацію ПНО пройти повторну ідентифікацію, оформити Повідомлення про зміни в паспорті потенційно небезпечного об’єкта або оновлений паспорт потенційно небезпечного об’єкта. Керівники ПНО згідно чинного законодавства України несуть відповідальність за несвоєчасне подання паспорта потенційно небезпечного об’єкта, змін до нього, неповний обсяг інформації чи подання недостовірної інформації.

Оформлення паспорта ПНО регламентується наступними законами та нормативно-правовими актами:
• Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» №2245-III від 18.01.2001року;
• Наказ МНС № 98 від 23.02.2006 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів»;
•Наказ МНС № 338 від 18.12.2000 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів».